Послугу з вивезення побутових відходів у гуртожитки!
29 липня 2014
Мінрегіон України розробив проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку нарахування плати за житлово-комунальні послуги у гуртожитках».
Метою законопроекту розробник визначив забезпечення єдиних підходів та вимог до процесу формування та встановлення (нарахування) плати за житлово-комунальні послуги у гуртожитках, зокрема забезпечення прозорого та економічно обґрунтованогоформування та встановлення плати за житлово-комунальні послугиу гуртожитках, уникнення неоднозначних трактувань положень чинних нормативно-правових актів, а також уникнення зловживань у цьому процесі.
Проект постанови передбачає затвердження Порядку нарахування плати за житлово-комунальні послуги у гуртожитках, а також внесення змін до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», та Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Зважаючи на реалії сьогодення проблеми надання житлово-комунальних послуг у гуртожитках та оплати їх мешканцями є одними із основних питань, що хвилюють громадян (мешканців гуртожитків), виконавців житлово-комунальних послуг, балансоутримувачів та державу.
Особливе значення при цьому відіграє відсутність нормативно-правового акту, який визначав би єдиний механізм та умови формування і встановлення плати за житлово-комунальні послуги для мешканців гуртожитків.
Діючі нормативно-правові акти, які містять норми(положення)щодо оплати мешканцями гуртожитків житлово-комунальних послуг,є досить застарілими і не завжди узгоджуються між собою. Також ці документи не дозволяють однозначно визначити підходи та принципи щодо формування та встановлення плати за житлово-комунальні послуги у гуртожитках,враховуючи при цьому особливості гуртожитків, зокрема їх види та типи.
Так, Примірне положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 №208(далі – Примірне положення),гуртожитки підрозділяє на два види:для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках)та для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).
Згідно із вимогами Примірного положення, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» повноваження регулювати (встановлювати) граничний розмір плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, надано Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
У свою чергу повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, у тому числі на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) надані органам місцевого самоврядування (ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів показує, що наразі є певні неузгодженості, які стосуються повноважень та порядку встановлення: органами місцевого самоврядування - тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців гуртожитку(зокрема тих, які проживають у гуртожитках для одиноких громадян), а Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями – граничного розміру плати за проживання в гуртожитках для одиноких громадян.
Водночас законодавчо не визначено методики розрахунку граничного розміру плати за проживання в гуртожитках для одиноких громадян та не передбачено механізму компенсації витрат виконавцям/виробникам житлово-комунальних послуг у разі, якщо граничний розмір плати за проживання у гуртожитках не дозволяє покрити витрати, що понесенні на виробництво/надання житлово-комунальних послуг мешканцям таких гуртожитків.
Окремо слід вказати на особливості споживання житлово-комунальних послуг у гуртожитках залежно від їх типу (коридорний чи блочний) та виду(для проживання одиноких громадян чи для проживання сімей).
Такі особливості, відповідно, впливають на витрати, що пов’язані із наданням житлово-комунальних послуг.
Таким чином,виникла необхідність у внесенні змін до чинних нормативно-правових актів та розробленні нових, які дозволять врегулювати питання щодо нарахування та встановлення плати за житлово-комунальні послуги у гуртожитках, враховуючи особливості гуртожитків та умови надання і споживання житлово-комунальних послуг.
Для того щоб залишити коментар, зайдіть
в систему як зареєстрований користувач